Ірис Siberica Paprikash (кореневища)

Ірис Siberica Paprikash. Ірис сибірський «Папрікаш» - це багаторічна трав'яниста рослина висотою 50 см, з коротким кореневищем. Селекціонер - Schaffer-Sacks (Шафер-Сакс). Рік реєстрації - 2012. Час цвітіння червень-липень (восени спостерігається повторне цвітіння окремими квітками). Цвіте рясно і тривало. Квітки великі, червоно-коричнево-абрикосові з яскраво-жовтою серединкою. Насичено-жовті фоли окреслені червоним кольором (три зовнішні частки). Стандарти (три внутрішні частки оцвітини, що утворюють купол) більш бліді, з меншою кількістю жилок. Стебла з 2-3 квітками. Листки прикореневі, лінійні, вузькі, зелені.

Не хвилюйтеся, що кореневища ірисів дуже сухі. Перед транспортуванням їх висушують з метою запобігання утворенню цвілі. Ми рекомендуємо їх кілька годин вимочувати в холодній воді, перш ніж посадити в ґрунт. Іриси люблять місця, де вони отримують щонайменше 6 годин світла в день. Рослини вимагають проникного, родючого і злегка кислого ґрунту. Щоб поліпшити ґрунт, внесіть пісок і торф. Посадкова яма повинна бути діаметром близько 25 см. Глибина посадки - 10 см.

Ірис Siberica Paprikash - купити саджанці багаторічників поштою

Пропонуємо вам купити багаторічники від перевірених постачальників недорого. Якщо ви хочете отримати ефект моментального квітника, то беріть більше саджанців, ніж вказано в схемі. І розміщуйте їх в щільних посадках. Доставляємо багаторічники післяплатою поштою (Нова Пошта, Укрпошта). Ми завжди будемо робити все можливе, щоб відправити рослини в установлені терміни. Працюємо без передоплати.

Посадка. . Іриси сибірські - багаторічні рослини, здатні цвісти десятки років. Сибірські іриси цвітуть в липні, на протязі місяця. Місце для посадки відведіть сонячне, так як рясного цвітіння можна чекати тільки на відкритих ділянках. На відміну від німецьких ірисів, сибірські іриси до ґрунту не пред'являють особливих вимог і можуть рости навіть на вологих ділянках з високим рівнем ґрунтових вод, тобто на вологих ґрунтах. Ґрунт повинен бути родючим, помірно вологим, вільним від бур'янів. Найкраще - легкі суглинки, багаті перегноєм. Важлива вимога сибірських ірисів: слабокислий ґрунт, тому в ґрунт не можна вводити вапно. Перед посадкою глибоко перекопайте ґрунт і заправте її добре розкладеним компостом або перегноєм. При посадці заглиблюйте кореневище приблизно на 5-7 см. У цьому відмінність сибірських ірисів від ірисів з групи бородатих, кореневище яких повзе по поверхні. Відстань між посадочними лунками в залежності від розміру кореневищ - 30-50 см. Після посадки рослини добре полийте і замульчуйте. Найбільш рясно цвітуть великі кущі,які розрослися. З віком цвітіння слабшає, а середина куща поступово відмирає. При розподілі кущів старі, відмерлі частини кореневищ видаляють. Догляд. Поливати посаджені рослини часто потрібно поки рослина не рушить в ріст. Укорінені і дорослі кущі можна поливати рідше, проте в посуху полив обов'язковий. Краще поливати нечасто, але рясно, промочуючи ґрунт на всю глибину залягання коренів. При утворенні квітконосів або після цвітіння підгодуєте іриси, фосфорно-калійним добривом. Восени листя сибірських ірисів втрачає привабливий зовнішній вигляд. Тому, після настання заморозків старе листя зріжте на висоту 15 см. На зиму кущі ірисів рекомендуємо замульчувати. Мульчування добре визріли перегноєм або компостом шаром приблизно 2 см навесні і після цвітіння може замінити мінеральні підгодівлі. На одному місці без розподілу кущі можуть рости до 5-10 років. Сибірські іриси відрізняються рясним і регулярним цвітінням, а також високою стійкістю до захворювань. Єдине що може розчарувати вас це те, що квітки сибірських ірисів не пахнуть. Іриси сибірські чудово виглядають в групових посадках, уздовж садових доріжок, на альпійських гірках і, звичайно ж, біля берега водойми. До того ж, іриси сибірські чудово стоять у зрізі.

Догляд. Поливати посаджені рослини часто потрібно поки рослина не рушить в ріст. Укорінені і дорослі кущі можна поливати рідше, проте в посуху полив обов'язковий. Краще поливати нечасто, але рясно, промочуючи ґрунт на всю глибину залягання коренів. При утворенні квітконосів або після цвітіння підгодуєте іриси, фосфорно-калійним добривом. Восени листя сибірських ірисів втрачає привабливий зовнішній вигляд. Тому, після настання заморозків старе листя зріжте на висоту 15 см. На зиму кущі ірисів рекомендуємо замульчувати. Мульчування добре визріли перегноєм або компостом шаром приблизно 2 см навесні і після цвітіння може замінити мінеральні підгодівлі. На одному місці без розподілу кущі можуть рости до 5-10 років. Сибірські іриси відрізняються рясним і регулярним цвітінням, а також високою стійкістю до захворювань. Єдине що може розчарувати вас це те, що квітки сибірських ірисів не пахнуть. Іриси сибірські чудово виглядають в групових посадках, уздовж садових доріжок, на альпійських гірках і, звичайно ж, біля берега водойми. До того ж, іриси сибірські чудово стоять у зрізі.