Абрикос Єгипетський Фараон (саджанці)

• Вид: абрикос звичайний (Prunus armeniaca 'Egyptian Pharaoh' / 'Єгипетський Фараон')
• Форма крони та ріст: середньоросле дерево із розлогою, округлою, добре облистяною кроною помірної густоти; виростає до 2–3 м
• Характеристика плодів: плоди великі та дуже великі, масою 70–100 г (окремі екземпляри сягають 120 г), округло-овальної або трохи плескатої форми; шкірка оксамитова, середньої щільності, насиченого яскраво-оранжевого або сонячно-бурштинового кольору з легким ніжним рум'янцем на сонячному боці; кісточка невелика, добре відокремлюється від м'якоті
• Смакові якості: м'якоть яскраво-оранжева, м'ясиста, соковита, ніжність якої поєднується із вираженою щільністю; смак багатий, десертний, високонасичений солодкістю з ледь помітною освіжаючою кислинкою та вишуканим медово-абрикосовим ароматом
• Період дозрівання: ранній / середньоранній (кінець червня — перша половина липня)

Абрикос Єгипетський Фараон — це елітний та надзвичайно привабливий великоплідний сорт, який здобув популярність завдяки високим товарним якостям, стабільному плодоношенню та розкішній медовій солодкості. Плоди вирізняються соковитим оранжевим м'якушем і високим вмістом цукрів, що робить їх ідеальними як для споживання у свіжому вигляді, так і для кулінарної переробки (цукати, курага, варення, джеми). Дерево скороплідне — вступає у плодоношення вже на 3–4 рік після посадки. Завдяки високій щільності м'якоті плоди чудово утримуються на гілках до повного дозрівання, не схильні до масового обсипання, а також відмінно переносять транспортування й зберігають товарний вигляд.

Особливості догляду та вирощування
Морозостійкість та імунітет: сорт володіє підвищеною зимостійкістю деревини та квіткових бруньок, що дозволяє успішно вирощувати його в усіх регіонах України. Демонструє добру стійкість до основних грибкових захворювань кісточкових (моніліозу, клястероспоріозу). Посадка: краще висаджувати на південних, добре освітлених і захищених від холодних північних вітрів ділянках. Сонячне світло критично важливе для накопичення цукру та формування гарного кольору плодів. Ґрунт: віддає перевагу легким, супіщаним або суглинним, родючим, добре дренованим ґрунтам із нейтральною реакцією. Категорично не переносить застою ґрунтових вод і важких глинистих ділянок. Запилення: сорт володіє високою самоплідністю, проте для досягнення максимальних врожаїв рекомендована посадка поруч інших середньоранніх сортів абрикоса.

Використання в садовому дизайні
У садовому дизайні абрикос Єгипетський Фараон слугує прекрасним сонячним акцентом у плодовому саду. Навесні дерево перетворюється на справжній пишний біло-рожевий хмароподібний солітер, а в розпал літа вкривається яскравими соковитими бурштиновими плодами. Він створить вишукане плодове сусідство поруч із диплоїдними сливами, осінніми грушами (Львівський Сувенір, Крупноплідна), зимовими яблунями (Опал, Роял Ред Делішес), буковинським грецьким горіхом (Чернівецький) та ківі (Монті). А в пристовбурному колі гармонійно виглядатимуть сонцелюбні літні багаторічники (Heliopsis Variegata Oriole, монарди Bee-Free, Bee-Happy, кореопсис Solar Jewel), декоративні злаки (Panicum Sangria, Miscanthus Silver Charm) чи тіньолюбна медунка (Pulmonaria Blue Ensign).

Посадка. Абрикос - культура теплолюбна, в морозні зими, коли температура опускається нижче -25 ° С, рослини дуже страждають. Абрикос дуже вимогливий до умов живлення. На ділянці де будуть рости абрикоси, рівень грунтових вод повинен знаходитися не вище 1,5 м. В іншому випадку потрібно використовувати дренаж. Садити абрикос потрібно на захищених від вітру, сонячних ділянках. Абрикос добре росте і плодоносить тільки на багатій поживними речовинами грунті. Абрикос погано росте на важких грунтах. Дерева висаджені в низинах з високим стоянням ґрунтових вод, як правило, гинуть і вимерзають. Грунт повинен бути пухким, водо-і повітропроникним, в той же час здатним утримувати достатню кількість вологи в шарі. Абрикос не терпить перезволоження і посухи, надає перевагу більш високим ділянкам. Саджанці абрикосу садіть відразу на постійне місце, так як він не любить пересадок, особливо в 3-4 річному віці. Весняну посадку проводять на початку квітня.

Посадкову яму викопайте глибиною 60-80, шириною - 80 см. В яму засипте рослинний перегній або перепрілий гній (до 3-5 відер). З мінеральних добрив Дода 150 г фосфорного добрива, 60 г калійного і відро річкового піску. Все ретельно перемішайте з грунтом, которою витягли з ями, і засипте в яму. Налийте в яму два відра води і залиште її на тиждень. У день посадки саджанця яму можна пролити стимулятором росту. Перед посадкою в яму вбийте кілок, залишивши 50 см над поверхнею, підсипте в яму грунтоживильну суміш, так щоб утворився горбик. Візьміть саджанець, помістіть його на горбок, рівномірно розправте коріння і засипте простий землею без добрива, при цьому коренева шийка повинна виявитися на рівні грунту або на 2-3 см вище поверхні грунту. Саджанець кілька разів струсніть, щоб не залишилося порожнеч між коренями, потім грунт добре утрамбуйте, але дуже акуратно, полийте і замульчуйте. В якості мульчі використовуйте сухий перегній шаром 5 см. Шар мульчі буде захищати грунт від випаровування вологи. Відстань між саджанцями абрикосу має становити 2-2,5 м, а між рядами 5 м.

Догляд. Полив, підживлення, розпушування, мульчування, обрізка.